Моя історія дружби з мультиваркою
Раніше мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я могла спалити яєчню або зіпсувати найпростіші страви. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
Перші два тижні я навіть підходити до неї остерігалася. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче інопланетний корабель. Але їсти хотілося завжди, і я таки наважилася її увімкнути.
На
https://receptidlyamultivarki.icu/ найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Вимкнула страх і натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину по квартирі рознісся аромат, що чоловік вийшов з кімнати здивований: "Це ти сама приготувала?".
Коли я підняла кришку, то очам своїм не повірила. Це була нормальна готова вечеря! Справжнісінькі голубці! Ми уплітали за обидві щоки.
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: страви виходять ідеально, без мого контролю і олія не бризкає на всі боки. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
Zaloguj
Zarejestruj
FAQ
Szukaj
